| апперципува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | апперципува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | апперципу́ймо | |
| 2 особа | апперципу́й | апперципу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | апперципува́тиму | апперципува́тимемо, апперципува́тимем |
| 2 особа | апперципува́тимеш | апперципува́тимете |
| 3 особа | апперципува́тиме | апперципува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | апперципу́ю | апперципу́ємо, апперципу́єм |
| 2 особа | апперципу́єш | апперципу́єте |
| 3 особа | апперципу́є | апперципу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| апперципу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | апперципува́в | апперципува́ли |
| жін. р. | апперципува́ла | |
| сер. р. | апперципува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| апперципо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| апперципо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| апперципува́вши | ||