безва́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безва́дний | безва́дна | безва́дне | безва́дні |
родовий | безва́дного | безва́дної | безва́дного | безва́дних |
давальний | безва́дному | безва́дній | безва́дному | безва́дним |
знахідний | безва́дний, безва́дного | безва́дну | безва́дне | безва́дні, безва́дних |
орудний | безва́дним | безва́дною | безва́дним | безва́дними |
місцевий | на/у безва́дному, безва́днім | на/у безва́дній | на/у безва́дному, безва́днім | на/у безва́дних |