безпрецеде́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпрецеде́нтний | безпрецеде́нтна | безпрецеде́нтне | безпрецеде́нтні |
родовий | безпрецеде́нтного | безпрецеде́нтної | безпрецеде́нтного | безпрецеде́нтних |
давальний | безпрецеде́нтному | безпрецеде́нтній | безпрецеде́нтному | безпрецеде́нтним |
знахідний | безпрецеде́нтний | безпрецеде́нтну | безпрецеде́нтне | безпрецеде́нтні |
орудний | безпрецеде́нтним | безпрецеде́нтною | безпрецеде́нтним | безпрецеде́нтними |
місцевий | на/у безпрецеде́нтному, безпрецеде́нтнім | на/у безпрецеде́нтній | на/у безпрецеде́нтному, безпрецеде́нтнім | на/у безпрецеде́нтних |