безприту́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безприту́льний | безприту́льна | безприту́льне | безприту́льні |
родовий | безприту́льного | безприту́льної | безприту́льного | безприту́льних |
давальний | безприту́льному | безприту́льній | безприту́льному | безприту́льним |
знахідний | безприту́льний, безприту́льного | безприту́льну | безприту́льне | безприту́льні, безприту́льних |
орудний | безприту́льним | безприту́льною | безприту́льним | безприту́льними |
місцевий | на/у безприту́льному, безприту́льнім | на/у безприту́льній | на/у безприту́льному, безприту́льнім | на/у безприту́льних |