безпросві́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпросві́тний | безпросві́тна | безпросві́тне | безпросві́тні |
родовий | безпросві́тного | безпросві́тної | безпросві́тного | безпросві́тних |
давальний | безпросві́тному | безпросві́тній | безпросві́тному | безпросві́тним |
знахідний | безпросві́тний, безпросві́тного | безпросві́тну | безпросві́тне | безпросві́тні, безпросві́тних |
орудний | безпросві́тним | безпросві́тною | безпросві́тним | безпросві́тними |
місцевий | на/у безпросві́тному, безпросві́тнім | на/у безпросві́тній | на/у безпросві́тному, безпросві́тнім | на/у безпросві́тних |