| безста́нови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безста́нови́й | безста́нова́ | безста́нове́ | безста́нові́ |
| родовий | безста́ново́го | безста́ново́ї | безста́ново́го | безста́нови́х |
| давальний | безста́ново́му | безста́нові́й | безста́ново́му | безста́нови́м |
| знахідний | безста́нови́й, безста́ново́го | безста́нову́ | безста́нове́ | безста́нові́, безста́нови́х |
| орудний | безста́нови́м | безста́ново́ю | безста́нови́м | безста́нови́ми |
| місцевий | на/у безста́ново́му, безста́нові́м | на/у безста́нові́й | на/у безста́ново́му, безста́нові́м | на/у безста́нови́х |