благові́сниця – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | благові́сниця | благові́сниці |
родовий | благові́сниці | благові́сниць |
давальний | благові́сниці | благові́сницям |
знахідний | благові́сницю | благові́сниць |
орудний | благові́сницею | благові́сницями |
місцевий | на/у благові́сниці | на/у благові́сницях |
кличний | благові́снице | благові́сниці |
[книжн.] |