| блища́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | блища́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | блищі́мо, блищі́м | |
| 2 особа | блищи́ | блищі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | блища́тиму | блища́тимемо, блища́тимем |
| 2 особа | блища́тимеш | блища́тимете |
| 3 особа | блища́тиме | блища́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | блищу́ | блищимо́, блищи́м |
| 2 особа | блищи́ш | блищите́ |
| 3 особа | блищи́ть | блища́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| блищучи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | блища́в | блища́ли |
| жін. р. | блища́ла | |
| сер. р. | блища́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| блища́вши | ||