| вгомони́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вгомони́тися, вгомони́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вгомоні́мося, вгомоні́мось, вгомоні́мся | |
| 2 особа | вгомони́ся, вгомони́сь | вгомоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вгомоню́ся, вгомоню́сь | вгомо́нимося, вгомо́нимось, вгомо́нимся |
| 2 особа | вгомо́нишся | вгомо́нитеся, вгомо́нитесь |
| 3 особа | вгомо́ниться | вгомо́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вгомони́вся, вгомони́всь | вгомони́лися, вгомони́лись |
| жін.р. | вгомони́лася, вгомони́лась | |
| сер.р. | вгомони́лося, вгомони́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вгомони́вшись | ||