| вистру́нчування – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вистру́нчування | |
| родовий | вистру́нчування | |
| давальний | вистру́нчуванню | |
| знахідний | вистру́нчування | |
| орудний | вистру́нчуванням | |
| місцевий | на/у вистру́нчуванні, вистру́нчуванню | |
| кличний | вистру́нчування* | |
| [] |