| висьо́рбувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | висьо́рбувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | висьо́рбуймо | |
| 2 особа | висьо́рбуй | висьо́рбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | висьо́рбуватиму | висьо́рбуватимемо, висьо́рбуватимем |
| 2 особа | висьо́рбуватимеш | висьо́рбуватимете |
| 3 особа | висьо́рбуватиме | висьо́рбуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | висьо́рбую | висьо́рбуємо, висьо́рбуєм |
| 2 особа | висьо́рбуєш | висьо́рбуєте |
| 3 особа | висьо́рбує | висьо́рбують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| висьо́рбуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | висьо́рбував | висьо́рбували |
| жін. р. | висьо́рбувала | |
| сер. р. | висьо́рбувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| висьо́рбувавши | ||