| | |
| возвели́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | возвели́чуватися, возвели́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | возвели́чуймося, возвели́чуймось |
| 2 особа | возвели́чуйся, возвели́чуйсь | возвели́чуйтеся, возвели́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | возвели́чуватимуся, возвели́чуватимусь | возвели́чуватимемося, возвели́чуватимемось, возвели́чуватимемся |
| 2 особа | возвели́чуватимешся | возвели́чуватиметеся, возвели́чуватиметесь |
| 3 особа | возвели́чуватиметься | возвели́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | возвели́чуюся, возвели́чуюсь | возвели́чуємося, возвели́чуємось, возвели́чуємся |
| 2 особа | возвели́чуєшся | возвели́чуєтеся, возвели́чуєтесь |
| 3 особа | возвели́чується | возвели́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| возвели́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | возвели́чувався, возвели́чувавсь | возвели́чувалися, возвели́чувались |
| жін. р. | возвели́чувалася, возвели́чувалась |
| сер. р. | возвели́чувалося, возвели́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| возвели́чувавшись |
