| вуркота́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вуркота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вуркочі́мо, вуркочі́м | |
| 2 особа | вуркочи́ | вуркочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вуркота́тиму | вуркота́тимемо, вуркота́тимем |
| 2 особа | вуркота́тимеш | вуркота́тимете |
| 3 особа | вуркота́тиме | вуркота́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вуркочу́ | вурко́чемо, вурко́чем |
| 2 особа | вурко́чеш | вурко́чете |
| 3 особа | вурко́че | вурко́чуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вурко́чучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вуркота́в | вуркота́ли |
| жін. р. | вуркота́ла | |
| сер. р. | вуркота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вуркота́вши | ||