| відлу́плений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відлу́плений | відлу́плена | відлу́плене | відлу́плені |
| родовий | відлу́пленого | відлу́пленої | відлу́пленого | відлу́плених |
| давальний | відлу́пленому | відлу́пленій | відлу́пленому | відлу́пленим |
| знахідний | відлу́плений, відлу́пленого | відлу́плену | відлу́плене | відлу́плені, відлу́плених |
| орудний | відлу́пленим | відлу́пленою | відлу́пленим | відлу́пленими |
| місцевий | на/у відлу́пленому, відлу́пленім | на/у відлу́пленій | на/у відлу́пленому, відлу́пленім | на/у відлу́плених |