| відстовбу́рчитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відстовбу́рчитися, відстовбу́рчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відстовбу́рчиться | відстовбу́рчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстовбу́рчився, відстовбу́рчивсь | відстовбу́рчилися, відстовбу́рчились |
| жін.р. | відстовбу́рчилася, відстовбу́рчилась | |
| сер.р. | відстовбу́рчилося, відстовбу́рчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстовбу́рчившись | ||