| відтермінува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відтермінува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтерміну́ймо | |
| 2 особа | відтерміну́й | відтерміну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтерміну́ю | відтерміну́ємо, відтерміну́єм |
| 2 особа | відтерміну́єш | відтерміну́єте |
| 3 особа | відтерміну́є | відтерміну́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтермінува́в | відтермінува́ли |
| жін.р. | відтермінува́ла | |
| сер.р. | відтермінува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відтерміно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відтерміно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відтермінува́вши | ||