| відча́ятися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відча́ятися, відча́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відча́ймося, відча́ймось | |
| 2 особа | відча́йся, відча́йсь | відча́йтеся, відча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відча́юся, відча́юсь | відча́ємося, відча́ємось, відча́ємся |
| 2 особа | відча́єшся | відча́єтеся, відча́єтесь |
| 3 особа | відча́ється | відча́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відча́явся, відча́явсь | відча́ялися, відча́ялись |
| жін.р. | відча́ялася, відча́ялась | |
| сер.р. | відча́ялося, відча́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відча́явшись | ||