| від’їжджа́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | від’їжджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | від’їжджа́ймо | |
| 2 особа | від’їжджа́й | від’їжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | від’їжджа́тиму | від’їжджа́тимемо, від’їжджа́тимем |
| 2 особа | від’їжджа́тимеш | від’їжджа́тимете |
| 3 особа | від’їжджа́тиме | від’їжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | від’їжджа́ю | від’їжджа́ємо, від’їжджа́єм |
| 2 особа | від’їжджа́єш | від’їжджа́єте |
| 3 особа | від’їжджа́є | від’їжджа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| від’їжджа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | від’їжджа́в | від’їжджа́ли |
| жін. р. | від’їжджа́ла | |
| сер. р. | від’їжджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| від’їжджа́вши | ||