| від’ї́стися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | від’ї́стися, від’ї́стись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | від’ї́жмося, від’ї́жмось | |
| 2 особа | від’ї́жся | від’ї́жтеся, від’ї́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | від’ї́мся | від’їмо́ся, від’їмо́сь |
| 2 особа | від’їси́ся, від’їси́сь | від’їсте́ся, від’їсте́сь |
| 3 особа | від’ї́сться | від’їдя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | від’ї́вся, від’ї́всь | від’ї́лися, від’ї́лись |
| жін.р. | від’ї́лася, від’ї́лась | |
| сер.р. | від’ї́лося, від’ї́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| від’ї́вшись | ||