| гетероциклі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гетероциклі́чний | гетероциклі́чна | гетероциклі́чне | гетероциклі́чні |
| родовий | гетероциклі́чного | гетероциклі́чної | гетероциклі́чного | гетероциклі́чних |
| давальний | гетероциклі́чному | гетероциклі́чній | гетероциклі́чному | гетероциклі́чним |
| знахідний | гетероциклі́чний | гетероциклі́чну | гетероциклі́чне | гетероциклі́чні |
| орудний | гетероциклі́чним | гетероциклі́чною | гетероциклі́чним | гетероциклі́чними |
| місцевий | на/у гетероциклі́чному, гетероциклі́чнім | на/у гетероциклі́чній | на/у гетероциклі́чному, гетероциклі́чнім | на/у гетероциклі́чних |