дифтери́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дифтери́тний | дифтери́тна | дифтери́тне | дифтери́тні |
родовий | дифтери́тного | дифтери́тної | дифтери́тного | дифтери́тних |
давальний | дифтери́тному | дифтери́тній | дифтери́тному | дифтери́тним |
знахідний | дифтери́тний, дифтери́тного | дифтери́тну | дифтери́тне | дифтери́тні, дифтери́тних |
орудний | дифтери́тним | дифтери́тною | дифтери́тним | дифтери́тними |
місцевий | на/у дифтери́тному, дифтери́тнім | на/у дифтери́тній | на/у дифтери́тному, дифтери́тнім | на/у дифтери́тних |
[розм.] |