| довози́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | довози́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | довозі́мо, довозі́м | |
| 2 особа | довози́ | довозі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | довожу́ | дово́зимо, дово́зим |
| 2 особа | дово́зиш | дово́зите |
| 3 особа | дово́зить | дово́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | довози́в | довози́ли |
| жін.р. | довози́ла | |
| сер.р. | довози́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| довози́вши | ||