| доректи́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доректи́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доречі́мо, доречі́м | |
| 2 особа | доречи́ | доречі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доречу́ | доречемо́, дорече́м |
| 2 особа | дорече́ш | доречете́ |
| 3 особа | дорече́ | доречу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дорі́к | дорекли́ |
| жін.р. | дорекла́ | |
| сер.р. | дорекло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дорі́кши | ||
| [розм.] | ||