діжни́ця – іменник жіночого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | діжни́ця | діжни́ці |
родовий | діжни́ці | діжни́ць |
давальний | діжни́ці | діжни́цям |
знахідний | діжни́цю | діжни́ці |
орудний | діжни́цею | діжни́цями |
місцевий | на/у діжни́ці | на/у діжни́цях |
кличний | діжни́це* | діжни́ці* |
[розм.] |