>
| ентузіасти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ентузіасти́чний | ентузіасти́чна | ентузіасти́чне | ентузіасти́чні |
| родовий | ентузіасти́чного | ентузіасти́чної | ентузіасти́чного | ентузіасти́чних |
| давальний | ентузіасти́чному | ентузіасти́чній | ентузіасти́чному | ентузіасти́чним |
| знахідний | ентузіасти́чний | ентузіасти́чну | ентузіасти́чне | ентузіасти́чні |
| орудний | ентузіасти́чним | ентузіасти́чною | ентузіасти́чним | ентузіасти́чними |
| місцевий | на/в ентузіасти́чному, ентузіасти́чнім | на/в ентузіасти́чній | на/в ентузіасти́чному, ентузіасти́чнім | на/в ентузіасти́чних |