| задира́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (підноситися, підніматися вгору) | ||
| Інфінітив | задира́тися, задира́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | задира́тиметься | задира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | задира́ється | задира́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| задира́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | задира́вся, задира́всь | задира́лися, задира́лись |
| жін. р. | задира́лася, задира́лась | |
| сер. р. | задира́лося, задира́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| задира́вшись | ||