зціди́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | зціди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зціді́мо, зціді́м | |
2 особа | зціди́ | зціді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зціджу́ | зці́димо, зці́дим |
2 особа | зці́диш | зці́дите |
3 особа | зці́дить | зці́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зціди́в | зціди́ли |
жін.р. | зціди́ла | |
сер.р. | зціди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зці́джений | ||
Безособова форма | ||
зці́джено | ||
Дієприслівник | ||
зціди́вши |