| ка́яння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ка́яння | ка́яння |
| родовий | ка́яння | ка́янь |
| давальний | ка́янню | ка́янням |
| знахідний | ка́яння | ка́яння |
| орудний | ка́янням | ка́яннями |
| місцевий | на/у ка́янні, ка́янню | на/у ка́яннях |
| кличний | ка́яння* | ка́яння* |
| [рідко] |