| конкорда́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конкорда́нтний | конкорда́нтна | конкорда́нтне | конкорда́нтні |
| родовий | конкорда́нтного | конкорда́нтної | конкорда́нтного | конкорда́нтних |
| давальний | конкорда́нтному | конкорда́нтній | конкорда́нтному | конкорда́нтним |
| знахідний | конкорда́нтний | конкорда́нтну | конкорда́нтне | конкорда́нтні |
| орудний | конкорда́нтним | конкорда́нтною | конкорда́нтним | конкорда́нтними |
| місцевий | на/у конкорда́нтному, конкорда́нтнім | на/у конкорда́нтній | на/у конкорда́нтному, конкорда́нтнім | на/у конкорда́нтних |