| лука́вити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лука́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лука́вмо | |
| 2 особа | лука́в | лука́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лука́витиму | лука́витимемо, лука́витимем |
| 2 особа | лука́витимеш | лука́витимете |
| 3 особа | лука́витиме | лука́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лука́влю | лука́вимо, лука́вим |
| 2 особа | лука́виш | лука́вите |
| 3 особа | лука́вить | лука́влять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лука́влячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лука́вив | лука́вили |
| жін. р. | лука́вила | |
| сер. р. | лука́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лука́вивши | ||