набавни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | набавни́й | набавна́ | набавне́ | набавні́ |
родовий | набавно́го | набавно́ї | набавно́го | набавни́х |
давальний | набавно́му | набавні́й | набавно́му | набавни́м |
знахідний | набавни́й | набавну́ | набавне́ | набавні́ |
орудний | набавни́м | набавно́ю | набавни́м | набавни́ми |
місцевий | на/у набавно́му, набавні́м | на/у набавні́й | на/у набавно́му, набавні́м | на/у набавни́х |