| нарива́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (збирати якусь кількість) | ||
| Інфінітив | нарива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нарива́ймо | |
| 2 особа | нарива́й | нарива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нарива́тиму | нарива́тимемо, нарива́тимем |
| 2 особа | нарива́тимеш | нарива́тимете |
| 3 особа | нарива́тиме | нарива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нарива́ю | нарива́ємо, нарива́єм |
| 2 особа | нарива́єш | нарива́єте |
| 3 особа | нарива́є | нарива́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нарива́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нарива́в | нарива́ли |
| жін. р. | нарива́ла | |
| сер. р. | нарива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нарива́вши | ||