| нахвилюва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | нахвилюва́тися, нахвилюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нахвилю́ймося, нахвилю́ймось | |
| 2 особа | нахвилю́йся, нахвилю́йсь | нахвилю́йтеся, нахвилю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нахвилю́юся, нахвилю́юсь | нахвилю́ємося, нахвилю́ємось, нахвилю́ємся |
| 2 особа | нахвилю́єшся | нахвилю́єтеся, нахвилю́єтесь |
| 3 особа | нахвилю́ється | нахвилю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нахвилюва́вся, нахвилюва́всь | нахвилюва́лися, нахвилюва́лись |
| жін.р. | нахвилюва́лася, нахвилюва́лась | |
| сер.р. | нахвилюва́лося, нахвилюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нахвилюва́вшись | ||