не́мощний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | не́мощний | не́мощна | не́мощне | не́мощні |
родовий | не́мощного | не́мощної | не́мощного | не́мощних |
давальний | не́мощному | не́мощній | не́мощному | не́мощним |
знахідний | не́мощний, не́мощного | не́мощну | не́мощне | не́мощні, не́мощних |
орудний | не́мощним | не́мощною | не́мощним | не́мощними |
місцевий | на/у не́мощному, не́мощнім | на/у не́мощній | на/у не́мощному, не́мощнім | на/у не́мощних |