| ня́ньчити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ня́ньчити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ня́ньчмо | |
| 2 особа | няньч | ня́ньчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ня́ньчитиму | ня́ньчитимемо, ня́ньчитимем |
| 2 особа | ня́ньчитимеш | ня́ньчитимете |
| 3 особа | ня́ньчитиме | ня́ньчитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ня́ньчу | ня́ньчимо, ня́ньчим |
| 2 особа | ня́ньчиш | ня́ньчите |
| 3 особа | ня́ньчить | ня́ньчать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ня́ньчачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ня́ньчив | ня́ньчили |
| жін. р. | ня́ньчила | |
| сер. р. | ня́ньчило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ня́ньчивши | ||