обнаді́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | обнаді́ювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обнаді́юймо | |
2 особа | обнаді́юй | обнаді́юйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обнаді́юватиму | обнаді́юватимемо, обнаді́юватимем |
2 особа | обнаді́юватимеш | обнаді́юватимете |
3 особа | обнаді́юватиме | обнаді́юватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обнаді́юю | обнаді́юємо, обнаді́юєм |
2 особа | обнаді́юєш | обнаді́юєте |
3 особа | обнаді́ює | обнаді́юють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обнаді́юючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обнаді́ював | обнаді́ювали |
жін. р. | обнаді́ювала | |
сер. р. | обнаді́ювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обнаді́юваний | ||
Безособова форма | ||
обнаді́ювано | ||
Дієприслівник | ||
обнаді́ювавши |