| обнаро́дувати – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | обнаро́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обнаро́дуймо | |
| 2 особа | обнаро́дуй | обнаро́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнаро́дуватиму | обнаро́дуватимемо, обнаро́дуватимем |
| 2 особа | обнаро́дуватимеш | обнаро́дуватимете |
| 3 особа | обнаро́дуватиме | обнаро́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | обнаро́дую | обнаро́дуємо, обнаро́дуєм |
| 2 особа | обнаро́дуєш | обнаро́дуєте |
| 3 особа | обнаро́дує | обнаро́дують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обнаро́дуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обнаро́дував | обнаро́дували |
| жін. р. | обнаро́дувала | |
| сер. р. | обнаро́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обнаро́дуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обнаро́дувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обнаро́дувавши | ||