| обремі́зити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обремі́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обремі́зьмо | |
| 2 особа | обремі́зь | обремі́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обремі́жу | обремі́зимо, обремі́зим |
| 2 особа | обремі́зиш | обремі́зите |
| 3 особа | обремі́зить | обремі́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обремі́зив | обремі́зили |
| жін.р. | обремі́зила | |
| сер.р. | обремі́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обремі́жений | ||
| Безособова форма | ||
| обремі́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| обремі́зивши | ||