обру́бувач – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | обру́бувач | обру́бувачі |
родовий | обру́бувача | обру́бувачів |
давальний | обру́бувачеві, обру́бувачу | обру́бувачам |
знахідний | обру́бувача | обру́бувачів |
орудний | обру́бувачем | обру́бувачами |
місцевий | на/в обру́бувачеві, обру́бувачу, обру́бувачі | на/в обру́бувачах |
кличний | обру́бувачу | обру́бувачі |