обтюра́тор – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | обтюра́тор | обтюра́тори |
родовий | обтюра́тора | обтюра́торів |
давальний | обтюра́тору, обтюра́торові | обтюра́торам |
знахідний | обтюра́тор | обтюра́тори |
орудний | обтюра́тором | обтюра́торами |
місцевий | на/в обтюра́торі | на/в обтюра́торах |
кличний | обтюра́торе* | обтюра́тори* |