обхо́дитися – дієслово недоконаного виду | ||
(зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь; відбуватися, проходити і т. ін. без кого-, чого-небудь, за відсутності когось, чогось; коштувати; поводитися; минати без неприємних наслідків) | ||
Інфінітив | обхо́дитися, обхо́дитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обхо́дімося, обхо́дімось, обхо́дімся | |
2 особа | обхо́дися, обхо́дись | обхо́діться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обхо́дитимуся, обхо́дитимусь | обхо́дитимемося, обхо́дитимемось, обхо́дитимемся |
2 особа | обхо́дитимешся | обхо́дитиметеся, обхо́дитиметесь |
3 особа | обхо́дитиметься | обхо́дитимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обхо́длюся, обхо́длюсь | обхо́димося, обхо́димось, обхо́димся |
2 особа | обхо́дишся | обхо́дитеся, обхо́дитесь |
3 особа | обхо́диться | обхо́дляться |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обхо́длячись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обхо́дився, обхо́дивсь | обхо́дилися, обхо́дились |
жін. р. | обхо́дилася, обхо́дилась | |
сер. р. | обхо́дилося, обхо́дилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обхо́дившись |