| оплі́чник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | оплі́чник | оплі́чники |
| родовий | оплі́чника | оплі́чників |
| давальний | оплі́чнику, оплі́чникові | оплі́чникам |
| знахідний | оплі́чник | оплі́чники |
| орудний | оплі́чником | оплі́чниками |
| місцевий | на/в оплі́чнику | на/в оплі́чниках |
| кличний | оплі́чнику* | оплі́чники* |
| [рідко] |