| охо́тливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | охо́тливий | охо́тлива | охо́тливе | охо́тливі |
| родовий | охо́тливого | охо́тливої | охо́тливого | охо́тливих |
| давальний | охо́тливому | охо́тливій | охо́тливому | охо́тливим |
| знахідний | охо́тливий | охо́тливу | охо́тливе | охо́тливі |
| орудний | охо́тливим | охо́тливою | охо́тливим | охо́тливими |
| місцевий | на/в охо́тливому, охо́тливім | на/в охо́тливій | на/в охо́тливому, охо́тливім | на/в охо́тливих |