| порозкла́дувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозкла́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозкла́дуймо | |
| 2 особа | порозкла́дуй | порозкла́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозкла́дую | порозкла́дуємо, порозкла́дуєм |
| 2 особа | порозкла́дуєш | порозкла́дуєте |
| 3 особа | порозкла́дує | порозкла́дують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозкла́дував | порозкла́дували |
| жін.р. | порозкла́дувала | |
| сер.р. | порозкла́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| порозкла́дуваний | ||
| Безособова форма | ||
| порозкла́дувано | ||
| Дієприслівник | ||
| порозкла́дувавши | ||