| порозплу́тувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозплу́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозплу́туймо | |
| 2 особа | порозплу́туй | порозплу́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозплу́тую | порозплу́туємо, порозплу́туєм |
| 2 особа | порозплу́туєш | порозплу́туєте |
| 3 особа | порозплу́тує | порозплу́тують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозплу́тував | порозплу́тували |
| жін.р. | порозплу́тувала | |
| сер.р. | порозплу́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозплу́тувавши | ||