прив’я́лювання – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | прив’я́лювання | |
родовий | прив’я́лювання | |
давальний | прив’я́люванню | |
знахідний | прив’я́лювання | |
орудний | прив’я́люванням | |
місцевий | на/у прив’я́люванні, прив’я́люванню | |
кличний | прив’я́лювання* |