| призви́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | призви́читися, призви́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | призви́чмося, призви́чмось | |
| 2 особа | призви́чся | призви́чтеся, призви́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | призви́чуся, призви́чусь | призви́чимося, призви́чимось, призви́чимся |
| 2 особа | призви́чишся | призви́читеся, призви́читесь |
| 3 особа | призви́читься | призви́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | призви́чився, призви́чивсь | призви́чилися, призви́чились |
| жін.р. | призви́чилася, призви́чилась | |
| сер.р. | призви́чилося, призви́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| призви́чившись | ||