| пробряжча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пробряжча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробряжчі́мо, пробряжчі́м | |
| 2 особа | пробряжчи́ | пробряжчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробряжчу́ | пробряжчимо́, пробряжчи́м |
| 2 особа | пробряжчи́ш | пробряжчите́ |
| 3 особа | пробряжчи́ть | пробряжча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пробряжча́в | пробряжча́ли |
| жін.р. | пробряжча́ла | |
| сер.р. | пробряжча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пробряжча́вши | ||