| прокурли́кати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокурли́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокурли́каймо, прокурли́чмо | |
| 2 особа | прокурли́кай, прокурли́ч | прокурли́кайте, прокурли́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокурли́каю, прокурли́чу | прокурли́каємо, прокурли́каєм, прокурли́чемо, прокурли́чем |
| 2 особа | прокурли́каєш, прокурли́чеш | прокурли́каєте, прокурли́чете |
| 3 особа | прокурли́кає, прокурли́че | прокурли́кають, прокурли́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокурли́кав | прокурли́кали |
| жін.р. | прокурли́кала | |
| сер.р. | прокурли́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокурли́кавши | ||