| пролобійо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пролобійо́ваний | пролобійо́вана | пролобійо́ване | пролобійо́вані |
| родовий | пролобійо́ваного | пролобійо́ваної | пролобійо́ваного | пролобійо́ваних |
| давальний | пролобійо́ваному | пролобійо́ваній | пролобійо́ваному | пролобійо́ваним |
| знахідний | пролобійо́ваний | пролобійо́вану | пролобійо́ване | пролобійо́вані |
| орудний | пролобійо́ваним | пролобійо́ваною | пролобійо́ваним | пролобійо́ваними |
| місцевий | на/у пролобійо́ваному, пролобійо́ванім | на/у пролобійо́ваній | на/у пролобійо́ваному, пролобійо́ванім | на/у пролобійо́ваних |